Завалити дракона (SEO-казка)

0
2

Старый блог

Замок старого барона вже спав, коли хрипкий виття бойового рогу біля воріт сповістив про гостя.

— Начебто лицар якийсь. Сказав, з Гільдії Сеошників, — відрапортував посланий на стіну слуга.

Барон схопився з ложа, як ошпарений.

— Як? Вже? Впустити негайно!

Через п’ять хвилин гість, побрязкуючи важкими чорними латами, з’явився в кабінеті барона.

— Вітаю тебе, в ім’я Платона Всемогутнього, — чемно промовив господар, з деякими труднощами піднімаючись з крісла.

На зарослому щетиною особі лицаря з’явилася аж ніяк не благочестива гримаса, він навіть заслонился рукою в платній рукавиці.

— Не згадуй його при мені! З розуму зійшов? — гаркнув він на барона.

— Так ти з чорних сеошників… — вражено промовив той.

— Здогадався, молодець — нахабно похвалив барона лицар, зручно влаштовуючись у кріслі і без попиту наливаючи собі вина. — Гаразд, замнем для ясності. Чого там у тебе за проблема? Дракон?

— Дракон… Ніякого просвітку з ним немає.

— Ну не плач, не плач, розповідай, — дозволив лицар, закидаючи ноги на хазяйський стіл.

Барон поглянув на величезні чоботи і почав.

— Так що розповідати… Живе, значить, зовсім близько від замка. І всі відвідувачі в окрузі — лише до нього, тільки до нього. Є запитання, потрібна порада? До дракону йдуть! Купити-продати чого хочеш? Знову до нього йдуть — а поруч вже цілий базар виріс… І від усього дракону зиск — вже скільки скарбів накопичив, не передати! Тисячами до нього бігають! А до мене — шиш!

Барон від душі хрястнул кулаком по столу.

І добре б тільки магістрати міст, Яндекса нашого стольного, так Гугла забугорного до нього прохачів

направляли. Так адже ще й кожен людинка, ради у дракона спросивши, та повернувшись додому, всім знай дракона нахвалює, як бекас заливається. Коротше цих, бек, немає, беків у нього багато, ось!

Лицар значно покивав.

— Гаразд, не бійся, завтра за справу приймемось. Не вперше драконів валити. Готуй бабло, та побільше.

***

Назавтра вони стояли біля входу в печеру дракона. Довелося зупинитися в сторонці — величезний портал безперервним потоком ішли люди.

Чорний сеошник довго вдивлявся в морок печери через величезну магічну лупу.

— А що це? — зважився запитати барон.

— «Дракон-аудитор» — з деякою неохотою відгукнувся сеошники. Здається, він чогось соромився, ніби як не личить такому лицарю користуватися цією лупою.

— Щас ми йому вдарим, пеклі, — пообіцяв лицар. Є у мене одне закляття — саме на такий випадок, хе-хе.

Він прибрав лупу мішок, прокашлявся й почав:

Хрумер, Хрумер, ти могутній

Ти ганяєш зграї хмар!

Закружи-ка спам хуртовиною

І осип їм всі борделі!

— Ось так-то! — хвалькувато проголосив чорний сеошник, коли барон відсахнувся від стрімкого смерчу, закружившего тисячі листівок із запрошенням відвідати лігво дракона. — Тепер, мабуть, у Яшу з Гошею поменше стануть нашого дракона-спамера поважати! Пішли відсвяткуємо!

***

Пройшла пара тижнів. За цей час у замок постукало рівно півтори каліки: їх було двоє, але другий уковылял, ледь побачив неголене обличчя сеошника.

Барон занепокоївся і потягнув гостя до лігва — перевірити, як справи у конкурента.

Справи йшли преотлично. Народ, як і раніше бойко входив до порталу. Деякі тримали листівки підозріло знайомого виду, але незадоволеними не виглядали.

Лицар страшно заругался на невідомому мовою. Барон розрізняв тільки окремі слова на кшталт «щоб тебе під АГС заспиртували!».

Сеошник поступово заспокоївся.

— Стривай, це тільки початок! — погрозив він невидимому дракону. — Пішли додому, нацькую на цього гада хвостатого пару ddos-демонів!

***

На наступний день біля воріт замку зібралась ціла юрба. Задоволений барон натягнув свій найкращий камзол, увінчав лисину невеликий короною і велів впустити гостей в тронний зал. Не менш задоволений сеошник побіг до лігва: величезний портал суцільною рікою вливалися різномасті демони та духи, просто не даючи пройти нормальним відвідувачам.

Лицар зловтішно засміявся, уявивши, як зараз дракону відбиватися від всієї цієї орави і поспішив назад в замок.

***

У замку було жваво: ті, хто не зміг потрапити на прийом до дракону, волею-неволею приходили сюди. Це пожвавлення тривало рівно три дні. Потім замок знову спорожнів — навіть слуги поховалися від оскаженілого барона та його радника.

Ті підтюпцем побігли до лігва дракона. Біля входу стояли з мечами наголо два здоровенних джина і грізно дивилися на вхідних під склепіння печери. Невеликий демон, який спробував затесатися між людьми, чутливо отримав від одного з правоохоронців під зад.

***

Вони повернулися в замок і знову сіли в кабінеті барона. Лицар звично влаштував свої чоботища на письмовому столі.

Барон зміряв сеошника довгим поглядом, люто смикнув за шнурок дзвінка — з’явилося двоє дужих слуг.

— А викиньте-ка цього недотепу до чортів собачих. В ім’я Платона Всемогутнього, — глузливо додав барон.

Слуги взяли лицаря під микитки і поволокли до виходу.

— Так, і кошель у нього відберіть. А жив тут у мене, розумієш, вино марочне жер в три горла. А відпрацювати не занепокоївся! Все відібрати!

Викинутий за ворота чи не голяка, сеошник почав брудно лаятися на всі лади, погрожуючи нацькувати демонів на нечесного наймача.

Барон у своєму кабінеті грав солідної гіркою золота і посміхався.

***

Ця чать лігва був дуже затишною. Стіни покривали товсті килими, пара магічних світильників розсипала м’який приємний світло. Неподалік від драконячого піднесення стояла пара зручних крісел.

Барон і дракон вели неквапливу післяобідню бесіду. Барон сито віддувався і щось мугикав, дракон раз прикладався до дубовій бочці з пивом.

— Що, ddos-атака теж пішла на користь?

— Як звичайно, — посміхнувся дракон, випускаючи з ніздрів цівки диму. — У блоговом кварталі Яндекса тільки і обговорюють чергового зловмисника — і, зрозуміло, моє скромне житло згадується у всіх розмовах. А багато хто хоче подивитися, що це тут такого чудового, що на нього зазіхають чорні лицарі, ха-ха.

— Може, більше нікого не будемо запрошувати? Купи вже Хрумер нарешті! Скільки можна людей дурити? — сказав барон.

— Хха-ха! Своїми руками возитися і гроші витрачати! Ще чого!

— Та ж жартую, жартую! Хай живе біле СЕО!

Цей пост написаний в рамках конкурсу «Seo Казка», який проводиться блогом delexp.net Час проведення конкурсу – з 20 квітня по 25 травня 2011 року. Призовий фонд: 1500 рублів + 3 річних ліцензії на Twidium і три вічних ліцензії на cs yazzle.

Спонсори: Twidium — розумний массфолловинг, Cs yazzle — краща програма для seo аудит сайту, alaev.info — блог Блог АлаичЪ’а
Читайте також
Фірма — сенс життя. Чи це Нормально?
Якщо для вас бізнес — лише засіб заробляння грошей на дороге барахло, то перетворювати розвиток фірми в сенс життя н…
Корисні в роботі звички — прорив до ефективності
Напевно, всі погодяться, що корисні звички — це основа нашої працездатності і запорука досягнення успіху в справах. …
Коли манімейкерство переходить в бізнес?
Горезвісний «бізнес в інтернеті» кілька останніх років не дає спати найбільш забитим інтернетом верствам населення — …
Куди краще інвестувати невеликі гроші?
Інвестиції зараз у великій моді. Хто з нас не читав американського письменника мільйонера Кійосакі? Хто не знає, що відкл…

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here